Еклектичний і визначний зліпок Елтона Джона на піку форми.
Goodbye Yellow Brick Road
Elton John
78
Від пишного оркестрування «Your Song» і «Levon» до хітів барів «Honky Cat» та «Crocodile Rock» — Елтон Джон злетів менш ніж за три роки. Тоді він відчув, що готовий до великого висловлювання, у якому збере всі свої музичні імпульси разом. Подвійний альбом «Goodbye Yellow Brick Road» зафіксував не тільки близьку до свавільності еклектику, а й готовність аудиторії йти за своїм кумиром, куди б він не рухався. Результатом став пік форми: як в очах критиків, так і з погляду прибутків. Це альбом, список пісень якого, на перший погляд, виглядає як антологія найкращих хітів.
Перша пісня альбому — своєрідна замальовка ранньої карʼєри Елтона Джона та його імперської фази, у якій поєднуються далекоглядні музичні експерименти з кінематографічною й вельми концептуальною лірикою Bernie Taupin. Квінтесенція ери рок-музики на радіо втілилася у «Funeral for a Friend / Love Lies Bleeding», за нею ж слідує присвята Мерилін Монро «Candle in the Wind» і переростає у фірмовий звук Елтона на «Bennie and the Jets». Окремі пісні стали класикою (наприклад, елегійна заголовна пісня «Saturday Night’s Alright for Fighting»), а інші заслуговують на більшу увагу, ніж мають. Так трапилося передусім через те, що «Road» перенасичений видатним матеріалом.