Революційний мікс цілющого соулу та параної на повільному вогні з Бристоля.
87
Натхнений музикою регі від карибської діаспори в рідному Бристолі, а також паростками британського репу, колектив диджеїв та емсі Massive Attack винайшов нову естетику. Вони поєднали надзвичайну прозорість із параноїдальною задухою конопляного диму. Ця напруга між тривожністю та гармонією відчувається впродовж усього їхнього дебютного альбому, але найбільше — у найвідомішій пісні альбому «Unfinished Sympathy», де цей стан сягає піка. Поєднуючи соковите струнне оркестрування з моторошними вокальними семплами й тужливим лементом про нерозділене кохання від вокалістки Шари Нелсон, Massive Attack створює п’ять хвилин музики соул, що непокоїть і заспокоює водночас.
Невдовзі гурт називатимуть новаторами нового неквапливого жанру під назвою трип-хоп, який породить десятки епігонів і сотні підбірок «для відпочинку». Але в «Blue Lines» не розслабляє нічогісінько: з-поміж мелодій, сповнених ейфорії, та зловісного вокалу, в усьому цьому груві проривається бас, що аж хрипить від перевантаження. Тут завжди є привід обачливо озиратися через плече.
«Ніколи не був ідеалістом, але відчув, що здатен змінити життя інших людей завдяки тому, що ми робили».