Виняткова майстриня інтерпретації на творчому піку грається зі стилями.
I Put a Spell on You
Nina Simone
88
«I Put a Spell on You» став одним із найуспішніших альбомів Nina Simone, а його заголовна пісня — навантажена струнними мелодраматична кавер-версія класики блюзу та року від Screamin’ Jay Hawkins — стане найуспішнішим синґлом із часу дебюту співачки. Але саме «Feeling Good» стала найвідомішою піснею альбому: навіть масштаби духової секції та оркестру не зрівняються з потужністю голосу Simone у цій кардинально переробленій мелодії з мюзиклу. Це рідкісний випадок: гімн радості в мінорній тональності.
«Вона здатна робити що заманеться, ніби так і треба».
Бріттані Говард
Але залишивши свій підпис на такій кількості пісень різних типів, виконавиця все одно боролася з визначенням «джазова співачка», що накладало певні обмеження. «Попспівачка» в її випадку теж було б сумнівним визначенням, адже вона завжди залишалася музично «незручною». Її гостроту не могло притлумити ніщо — скільки шарів оркестру не накладали. Вона просто була винятковою інтерпретаторкою, яка ніколи не зважала, як ті самі пісні виконувалися до чи після неї. Чи то переосмислення номера з мюзиклу («Beautiful Land»), або тимчасове перетворення на французьку співачку («Ne Me Quitte Pas», одна з трьох пісень на альбомі, що були спершу написані французькою), чи то випадкові миті знайомого звучання R&B, як у «Gimme Some», — вона всюди почувається комфортно. І до такої самої міри — собою.