Вуличний реп найвищого ґатунку на ґрунті трави, їдкої риторики та джі-фанку.
The Chronic
Dr. Dre
19
Альбом «The Chronic» до рівної міри складають трава, їдка риторика та джі-фанк — субжанр хіп-хопу Західного узбережжя, який Dr. Dre викарбував, оптимізувавши деякі з найфанковіших і найбільш новаторських звуків своєї юності та початку зрілості. А що стало вишенькою на цьому торті шедеврів? Низка емсі, які тоді лише розквітали, але вже були невимовно талановитими, яких на той час поєднувала ненаситна жага зробити собі ім’я. Одним із них, звісно, був Snoop Dogg.
«Відчувалася напруга в студії. З одного боку Bloods, з іншого — Crips. Але це й додало креативності».
Dr. Dre
Названий на честь тогочасного терміну для високоякісної марихуани, цей альбом містить групові читки, які одна краще за іншу («Deeez Nuuuts», «Stranded on Death Row»), виразне зображення життя молодих енергійних проноз («Let Me Ride», «Nuthin’ But a ‘G’ Thang») та трохи міркувань про небезпеку вуличного життя, а також солідарності в Чорній громаді («Lil’ Ghetto Boy», «A N***a Witta Gun»). Не кажучи вже про беззаперечну дозу мізогінії («Bitches Ain’t Shit» тощо). Але «The Chronic» був і досі залишається всім, що було потрібно легендарному лейблу Death Row Records, щоб здобути славу (зокрема й сумнозвісну) — вуличним репом найвищого ґатунку та зібранням одних із найяскравіших талантів в історії репу.