За три роки після «бітломанії» ліверпульська четвірка спрямувала попмузику новим шляхом.
Revolver
The Beatles
21
Одна з найкращих (і, ймовірно, реалістичних) історій про альбом «Revolver» 1966 року: одного разу Пол Маккартні та Боб Ділан перетнулися в лондонському готелі й вирішили обговорити, хто над чим працює (для Ділана це був альбом «Blonde on Blonde»). Після того, як Ділан послухав зациклені касетні записи й поезію про смерть «Tomorrow Never Knows», він нібито сказав Маккартні: «Ага, я зрозумів. Ти більше не хочеш бути милим».
Для гурту, що три роки тому видав «I Want to Hold Your Hand», певна складність «Revolver» як музично, так і в темах, що підіймаються, не тільки кидала виклик образу The Beatles як гурту, що подобається всій родині, а й спрямовувала попмузику на досі недосліджені території.
The Beatles прокинули місток між психоделічною, експериментальною та класичною індійською музикою до Motown («Got to Get You Into My Life»), та створили те, що ми зараз вважаємо типовою попмузикою в стилі гурту («Good Day Sunshine»). Але що важливіше, «Revolver» закріпив концепцію попальбому як плоду винахідливої та кропіткої роботи в студії.
«Коли я зустрів Пола Маккартні, я сказав йому: “Знаєш, що мені завжди подобалося в The Beatles? У вас завжди були найкращі мелодії”».
Оззі Осборн