Шедевр, що вписує хіп-хоп у ширшу картину історії Чорної музики.
The Low End Theory
A Tribe Called Quest
29
Напередодні виходу першого альбому A Tribe Called Quest, приголомшливого «People’s Instinctive Travels and the Paths of Rhythm» 1990 року, критики, які до того ігнорували хіп-хоп, придивилися та помітили, яким вишуканим і небанальним був продакшен від Q-Tip і вибуховими самозневажливі рими Phife Dawg. Але ті критики часто недооцінювали глибину вкорінення Tribe у хіп-хоповому андеграунді та їхнє дійсне місце в історії Чорної музики загалом. «The Low End Theory» багато в чому був свідомою спробою виправити це. А ще він виявився одним із найкрасивіших будь-коли записаних хіп-хоп-альбомів.
Від звивистих семплів барабанних партій Арта Блейкі й міфотворчих рим у «Excursions» до кайфової вільної від обмежень епічного групового репу в «Scenario»: «The Low End Theory» поєднує точки між джазом і працею однодумців реп-сцени Нью-Йорка, як-от De La Soul і Brand Nubian. Натхненням було все: від імпровізацій часів їхніх ранніх джемів у парку, що ставили на вуха натовп, до складної науки римування в стилі Золотої доби.