Beastie Boys уриваються до Голлівуду та перевертають хіп-хоп догори дриґом.
Paul’s Boutique
Beastie Boys
48
У 1989 році семплування в хіп-хопі переживало свій період Дикого Заходу — доки судові позови не пригальмували вільний політ юридичним контролем. Для Beastie Boys 1989 рік також був певним чином Диким Заходом — вони перебралися з рідного Нью-Йорка на Голлівудські пагорби, щоб пожинати плоди шаленого успіху альбому «Licensed to Ill». «Paul’s Boutique» — це несамовите й гаряче зіткнення цих двох подій.
«Ми вирішили залишити в альбомі кожну божевільну ідею, що спадала нам на думку».
Адам «Ad-Rock» Горовіц
Beastie Boys
Після хаотичного та складного розриву з Def Jam Records і Ріком Рубіном Beastie Boys звернулися до The Dust Brothers — дуету з Лос-Анджелеса. Калейдоскопічний шквал вінтажних семплів фанку та соулу (деякі з них мало кому відомі, і всі незабаром стануть надто дорогими), а також уривок пісні The Beatles «The End» занурили Mike D, MCA і King Ad-Rock у радощі гедонізму, вандалізму та відрощування борід до колін. Це не було схоже на те, що вони робили до цього, або на те, що хтось робив до них. Це також був величезний комерційний провал. Через три роки гурт замінив семпли, які могли спричинити судовий позов, на живі інструменти, переосмисливши себе втретє за три альбоми. Але «Paul’s Boutique» залишається пам’яткою мистецтву семплування та вершиною хіп-хопу в його найбільш винахідливому й хуліганському вигляді.