Prince змирився з власними суперечностями в одному з найбільш всеосяжних попальбомів.
Sign O’ the Times
Prince
51
«Sign O’ the Times» — не лише найбільш усебічний альбом із каталогу Prince. Це один із найусеосяжніших альбомів у попмузиці. Тут є все, чим він захоплювався впродовж 10 років кар’єри: R&B, соул, рок і госпел, замальовки в стилі Beatles («Starfish and Coffee», «The Ballad of Dorothy Parker») та плотський фанк — і це все без його гурту The Revolution. Він такий же сучасний і соціально свідомий, як реп («Sign O’ the Times»), і такий же класичний, як балада ду-воп («Adore»). В обох випадках він знаходить базове, проте найвиразніше звучання, яке робить співака справжнім явищем.
Урочистий, інтимний, грайливий, серйозний — так само духовний, як «The Cross», і нечестивий, як «Hot Thing», — він не намагається розв’язати свої суперечності, він утілює їх. Він створює необхідний простір для всієї широти особистості. Чорним чоловікам не можна було бути такими чуттєвими й загадковими та, якщо на те пішло, білим чоловікам — теж. «Sign O’ the Times» у своїй суті — magnum opus артиста. Це звучання суперзірки на піку її могутності.