Німецький гурт поєднав експерименти в електроніці з футуристичною філософією.
71
Kraftwerk ніколи не соромилися перевинаходити себе. Їхня електронна ера почалася з ритмічних арпеджіо на альбомі 1974 року «Autobahn». Їхня синт-попова ера по-справжньому запанувала з виходом альбому «Radio-Activity» у 1975 році, коли вони почали писати коротші пісні та використовувати гостріші хуки. Але саме з «Trans-Europe Express» 1977 року гурт удосконалив власний мікс експериментів в електроніці та футуристичної філософії.
«Trans-Europe Express» поставив Kraftwerk у позицію чогось на кшталт німецької відповіді на Енді Воргола. У масовій музиці їм удалося створити новий тип концептуального мистецтва. На цьому альбомі можна знайти найбільш впливові композиції: мелодія заголовного треку стане базою для «Planet Rock» від Afrika Bambaataa, а скреготливий риф «Metal on Metal» допоможе сформувати звучання техно за кілька років по тому. За настроєм альбом балансує між невимовним оптимізмом і похмурими, неясними тонами. У завершальному треці «Endless Endless» яскраві вокодери залишають за слухачем рішення, чи це обнадійливий погляд на майбутнє після людства.
«Це зародковий запис для електронної музики та одна з моїх найбільш улюблених платівок усіх часів. Памʼятаю, як я курив косяк, слухав її на реально гучних колонках і думав, що це і є Бог».