Музичні пошуки чогось фундаментального крізь призму радикалізму.
Listen Without Prejudice, Vol. 1
George Michael
91
На своєму першому сольному альбомі Джордж Майкл довів, що може писати глибокі, зрілі пісні з розмахом. Другий альбом співака розкриває його інші боки — подекуди різко, але неймовірно яскраво. Чого тільки вартує синґл «Freedom! '90» з фортепіанною партією, яка одночасно насміхається над зародженням епохи музичних відео, і певною карикатурністю, з якою суспільство сприймало співака після виходу «Faith».
Утім, загальна атмосфера «Listen Without Prejudice» — це витонченість, політична свідомість та емоційна спустошеність. Дерев’яні духові інструменти наче бачили середньовічні битви («Mothers Pride»). Відлуння в піснях додає глибинного відчаю — кавер-версія Stevie Wonder «They Won’t Go When I Go» пробирає до кісток, а акустична гітара киває в бік фолку на «Something to Save». Грандіозний, майже леннонівський за розмахом «Praying for Time» — це дивовижний творчий прогрес Джорджа Майкла. Так звучить музикант, який відходить від синтової ортодоксальності попмузики в позачасовість і душевну глибину.